Шановні колеги, батьки наших золотих учнів і просто небайдужі до проблем освіти люди!
У сучасній епосі розвитку суспільства на першому місці - знання. Ми навчаємось протягом всього життя, навчання стало нагальною потребою. Постійне зростання обсягу інформації та необхідність швидкого її опрацювання, використання у роботі та й просто в побуті призвело до того, що пересічна людина постійно вчиться, вчиться і ще раз вчиться. І нова форма навчаня - дистанційна, задовольняє потребу особи в швидкому, недорогому та суто раціональному отриманні знань.
Одразу зауважу: не слід плутати дистанційне навчання та навчання на відстані.
Дистанційне навчання повязане з використанням ІКТ і співробітництва як носіїв і способу переробки інформації людиною. Треба також мати на увазі, що людина в цьому навчальному процесі є субєктом спілкування і діяльності, а викладач, що керує і спрямовує процес навчання, називається тьютором.
Якщо узагальнити вищесказане, то
дистанційне навчання -це навчальний процес, при якому усі або частина занять здійснюється з використанням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій при територіальній віддаленості вчителя та учня.
Моя рідна Миколай- Пільська школа збудована більше 100 років тому німцями -менонітами. відповідно і дає знання діткам також більше століття. Раніше при школі працював інтеранат, де проживали школярики з ближніх сіл, тепер третина учнів - підвізні. А це значить - за браку коштів на паливо а чи й просто за несприятливої погоди старенький автобус учнів не привіз, у більшості батьків можливості привезти свою дитину самостійно немає... А навчальний процес триває. Згадаємо про хворобливіть наших сучасних дітей і невідвідування школи через карантин, мороз і т.д...
З метою неперервного навчального процесу мною використовувалися різні варіанти : телефонний звязок "вчитель- учень" з поясненням незрозумілого матеріалу з математики чи інформатики, спілкування через соцмережу. Попри свою ефективність, даний спосіб забирав багато особистого часу вчителя плюс постійне повторення -проговорення одного й того ж матеріалу з різними дітьми.
Як вихід - використання елементів та ресурсів дистанційної освіти.
Вминулому навчальному році я спробувала розробити дистанційний навчальний курс з інформатики, 8 клас,курс за вибором; а зараз працюю над факультативним курсом з геометрії для 9 класу "10 уроків гармонії".
Вважаю це достатньо перспективним, так як всі учні навіть маленької сільської школи мають доступ до Інтернету (а це найголовніша умова дистанційного навчання). Ще один великий плюс вбачаю в модульності дистанційного навчання: в одному модулі вчитель підбирає теоретичний матеріал, відеоматеріал, складає тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу, також виділяється певний, чітко обмежений час для спілкування вчитель-учень чи то по скайпу, чи в телефонному режимі.
Звісно, офіційно таке навчання не можна вважати дистанційним, скоріше, це змішане навчання в рамках класно-урочної системи, але надати дитині додаткову можливість опанувати матеріал ми повинні, якщо дійсно є творчим вчителем та дбаємо про розвиток творчої особистості дитини.
Мудро керуючи процесом вивчення певної теми, підбираючи цікавий матеріал, відбираючи відеоуроки, яких так багато на теренах мережі, ведучи з учнем діалог он-лайн ( а сучасна дитина дуже цінує вміння свого педагога йти попереду та бути прогресивним), ми , вчителі , можемо повністю використати можливості ІКТ та нових педтехнологій, практично реалізовувати компетентнісний підхід .
Як на мене, то плюсів використання ресурсів дистанційного навчання у сільких школах багато: дитина навчається ( надолужує згаяне ) в зручний час, у своєму темпі, відчуває себе комфортно, має всі потрібні матеріали, оперативно отримує у вчителя (тьютора) відповіді на свої запитання.
Все ж таки є й свої підводні камені: головним у дистанційному навчанні є його самостійний характер. Але змусити себе сісти за ПК й поринути у світ знань, коли можна цей час присвятити розвагам та багатьом іншим цікавим інтернетівським речам, дитина 13-16 років часто не може, тим більше, що навчатися слід послідовно.
Але якщо розглядати дистанційні курси як допоміжний засіб засвоєння та закріплення навчального матеріалу, робота з яким ще й вдосконалює вміня інтернет-орієнтування та навігації, то я вважаю просто необхідним створення дистанційних курсів з різних предметів, або просто з окремих складних тем
.
